Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін (архівне фото) Крістіна Квін про позицію США: Україна може вступити до НАТО без ПДЧ
У Харківській області ЗС України вийшли до російського кордону
КИЇВ – План дій з підготовки до членства в НАТО (ПДЧ чи ПДПЛ) ніколи не був юридичною вимогою для приєднання до Північноатлантичного Альянсу, а отже, Україна також може вступити до Альянсу без проходження цього етапу.
Про це заявила тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін в інтерв'ю «Європейській правді», опублікованому на сайті видання 16 травня.
«Щодо можливості вступу Фінляндії без ПДЧ, то План дій щодо членства ніколи не був юридичною вимогою для приєднання до НАТО, а отже Україна також може вступити до Альянсу без ПДЧ. Однак я не називала це скороченою процедурою. ПДЧ – це механізм, який дозволяє державі досягти вимог. І якщо якась держава вже відповідає всім вимогам – ПДЧ стає непотрібною», – зазначила Квін.
ПДЧ був прийнятий на Вашингтонському саміті НАТО у 1999 році. Він дозволив підготувати до вступу до Альянсу Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину, Словенію, Албанію, Хорватію, Чорногорію та Північну Македонію. З 2010 року учасником ПДЧ є Боснія та Герцеговина.
Крістіна Квін підкреслила, що висловлює позицію лише Сполучених Штатів, а не всього блоку: «США – лише один із 30 членів Альянсу, тому можу говорити лише про американську позицію. Ми продовжуємо підтримувати політику відкритих дверей для всіх “держав-аспірантів”, включаючи Україну, якщо вона намагатиметься приєднатися до Альянсу».
Вона також зазначила, що Сполучені Штати зацікавлені у перемозі України: «Ми хочемо, щоб Україна перемогла у цій війні! І ми щодня працюємо над тим, щоб це сталося. США вже поставили в Україну більше зброї, ніж будь-яка інша держава, і ми продовжуватимемо це робити. При цьому ми, надаючи Україні допомогу у сфері безпеки, не обговорювали будь-яким чином використання наданої зброї щодо Криму та Донбасу, не ставили умов із цього приводу. Водночас, ми завжди визнавали, що і Крим, і Донбас – це Україна, і цей факт матиме величезне значення, коли ми прийматимемо рішення про подальшу підтримку в контексті того, як далеко Україна відкидатиме російську армію. Але рішення про це залишається за Україною».
Сигнал підтримки
Політолог-міжнародник Антон Кучухідзе назвав заяви Квін важливим сигналом.
< br />«Президент Джо Байден перед самітом у Женеві у 2021 році заявив, що Україна може стати членом НАТО, незважаючи на війну на Донбасі. І сьогоднішні слова американського дипломата підтверджують цю заяву, а також сигнал підтримки України. Для Росії це сигнал, де Сполучені Штати бачать закінчення кордонів НАТО, всіляко відкидаючи ультиматум Росії повернути Альянс до кордонів 1997 року», – каже Антон Кучухідзе кореспондентові Російської служби «Голосу Америки».
< br />Він вважає, що війна змінила Україну та уявлення про Україну: «Вона настільки кардинально змінилася, що це відкриває нові двері в НАТО, і наші партнери у приєднанні України до Альянсу бачать посилення свого блоку та збільшення захисту свого східного флангу».
Народження основи нової системи безпеки
Директор Центру суспільно-інформативних технологій «Форум» Валерій Димов зазначає, що політика Путіна, спрямована на видалення кордонів НАТО від Росії, призвела до протилежного результату – початку процесу приєднання Швеції та Фінляндії.
«У НАТО вже відзначили , що ці країни будуть швидко приєднані та 1300 кілометрів кордону між цими країнами та Росією вже будуть кордонами між НАТО та Росією. І якщо Путін боявся розміщення баз НАТО в Україні і заявляв про підлітковий час ракет з України до Москви, то тепер він отримав кордони Альянсу за двісті кілометрів від Санкт-Петербурга», – каже Валерій ДимовКореспонденту Російської служби «Голосу Америки».
Він наголошує, що висловлювання американського дипломата щодо України фактично означають, що Кремль геополітично війну вже програв – НАТО розширюється та приєднує нових членів. >«Швеція та Фінляндія мають максимальну сумісність зі стандартами Альянсу. Але слід також сказати, що ніде і ніколи у статутних документах НАТО не було вимог ПДЧ як необхідної процедури, яка мала стати таким “передбанником” до дверей НАТО. У 2021 році на саміті НАТО було підтверджено рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна та Грузія стануть членами НАТО», – наголошує Валерій Димов.
Політолог також зазначає, що агресивна політика Кремля призвела не лише до розширення НАТО: «Фактично, ми бачимо народження основи нової системи безпеки у світі, яка буде після програшу та капітуляції Росії та Путіна у цій війні. І в цій системі безпеки – одним з головних центрів прийняття рішення точно буде Україна». територіальної оборони відтіснив російських військових та вийшов до ділянки державного кордону з Росією, повідомило в ніч на 16 травня Міністерство оборони України у «Фейсбуці».
«227 батальйон 127 бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Харкова витіснив росіян на ділянку державного кордону», – йдеться у повідомленні.
