Падіння видобутку нафти до 2023 року може перевищити 50%

Падіння видобутку нафти в РФ у 2023 році може перевищити 50%

  Падіння видобутку нафти в РФ у 2023 році може перевищити 50% За оцінкою аналітика Михайла Крутіхіна, розраховувати на те, що Росії вдасться компенсувати втрати від втрати європейського ринку, не доводиться

Падіння видобутку нафти в Росії наступного року може перевищити поріг 50%, вважає аналітик нафтогазового сектора Михайло Крутіхін. На його думку, на рівень зниження видобутку помітно не вплине навіть те, що оголошене європейське ембарго, яке набуде чинності у грудні поточного року, буде «з вадами».

Також аналітик переконаний, що Москву в цій ситуації об'єктивно не здатні виручити ні Китай, ні Індія, незважаючи на те, що Росія торгує з ними «чорним золотом» із значним дисконтом.

Про це та багато іншого Михайло Крутіхін розповів в інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки» .

ВІКТОР ВОЛОДИМИРІВ:Згідно з свіжим звітом Міжнародного енергетичного агентства, падіння видобутку нафти в Росії становитиме 20%. У вас є інші прогнози?

МИХАЇЛ КРУТІХІН:Так, я не згоден із такою скромною оцінкою. За нашими підрахунками, якщо експорт нафти проходитиме відповідно до санкцій ЄС, з європейським ембарго, то навіть з огляду на всі вилучення з цього санкційного режиму Росія втратить 51% експорту сирої нафти. А з березня [2023] до цього додасться втрата 57% експорту нафтопродуктів. Так що падіння видобутку нафти в Росії на наступний рік складе більше 50% (за гіршим сценарієм – 56%).

Цікаво:   У Пентагоні не підтвердили повідомлення про переміщення ядерної зброї у Росії

В.В.: Заборона на експорт нафтопродуктів, на вашу думку, більш серйозна за своїми наслідками в короткостроковій перспективі?

М.К.:Так, він особливо сильно позначиться на економіці країни. Тому що частина російських нафтопереробних заводів випускає переважно експортну продукцію, тобто низькоякісне дизельне паливо і прямогонний бензин, який іноді називається нафтою. У Росії її великого попиту ці товари немає. І якщо для них анулювати експортний ринок [Європи], то в країні доведеться закривати якісь нафтові промисли, бо російські нафтопереробні заводи таких обсягів не подужають.

В.В.: Але ж економічні втрати країни вимірюватимуться й іншими параметрами?

М.К.:Звісно. Бо коли вважають частку нафтогазових доходів у федеральному бюджеті, не враховують деякі показники. Це дивіденди та податок з прибутку нафтових компаній, податки їх персоналу, всі податки, які збираються з компаній, що обслуговують нафтову галузь: постачальників обладнання та матеріалів, бурових компаній та інше та інше. Втрати федерального бюджету з точки зору доходної частини також становитимуть більше половини.

В.В.: Хто в результаті постраждає в першу чергу? М.К.:Думаю, зросте безробіття. За рахунок, наприклад, бурових підприємств, яким ні до чого буритиме нові свердловини. Багато хто з них буде змушений припинити свою діяльність. Є й інші аспекти. Іноді кажуть: ну, подумаєш, ми перестанемо отримувати експортний прибуток у доларах та євро, натомість у нас є рублі, якими уряд розраховується. Мовляв, західна валюта потрібна лише для того, щоб забезпечувати імпорт, а його зараз, як відомо, у Росії немає. Все так, та не так. Тому що ті ж нафтові компанії сплачують частину податків, у тому числі й податки на прибуток, у рублях тим регіонам, де вони працюють. Ці карбованцеві доходи теж зникнуть. Тому тут ефект може вийти набагато серйозніший, ніж очікується від втрати в надходженнях іноземної валюти. на які Москва покладає чи покладала великі надії?

Цікаво:   Українські сили перейшли у контрнаступ під Харковом

М.К.:До Китаю просто неможливо серйозно збільшити експорт нафти. Тому що всі транспортні шляхи вже зайняті по максимуму. Рекорд експорту до Китаю було зафіксовано позаминулого року – 83 мільйони тонн нафти. Минулого року туди пішло 72 мільйони тонн. І коли зараз кажуть, що в якийсь тиждень-два продажі в КНР підвищилися на 55%, це не аргумент, оскільки оцінюється дуже короткий тимчасовий період. Ну пішли до Китаю понад розклад два танкери… Якщо ж оцінювати ситуацію об'єктивно, то відправити до Китаю більше 80 з невеликим мільйонів тонн на рік немає фізичної можливості.

Початкова ейфорія, пов'язана з Індією від того, що туди різко збільшилися обсяги постачання російської нафти, поступово проходить. Це при тому, що знижка в ціні для Індії сягала 30 і більше доларів за барель. У липні вже потік нафти, який у червні досяг свого піку, почав спадати, що не дивно. Там величезна конкуренція з країнами Перської затоки насамперед. Ірак, Саудівська Аравія та ОАЕ традиційно поставляють нафту на індійський ринок. А гнати російську нафту через Суецький канал із перекачуванням з малих танкерів на Балтиці у великі океанські танкери – важко. Тому не думаю, що до Індії вдасться відправити додатково більше 10–15 мільйонів тонн на рік. І розраховувати на те, що це компенсує втрати від втрати європейського ринку, не доводиться. Минулого року у бік Європи пішло 107 мільйонів тонн.

Цікаво:   Як мінський режим бере участь у російській агресії проти України

В.В: Як видається, негативного для Росії процесу можна було б якщо не уникнути зовсім, то дещо змікшувати і сповільнити його , чи не почни Кремль війну в Україні?

М.К.: Зрозуміло, головна причина тут – війна та викликані агресією Росії проти України економічні санкції. Крім того, тут свою негативну роль відіграла загальна спрямованість Москви на відмову від руху до зеленої енергетики. Та ж доктрина енергетичної безпеки [РФ], підписана Путіним у 2019 році, каже, що основа розвитку енергетичної галузі – вугілля, нафта та газ… Тому зацикленість на тому, що країна має й надалі паразитувати на природних ресурсах, природній ренті, друга причина цього , Що удар по цій галузі для Росії став особливо чутливим.

Оцените статью

Андрій Козлов, експерт та автор статей telebox.club.
Статті пише понад 15 років.

andreykozlov07@gmail.com

Падіння видобутку нафти до 2023 року може перевищити 50%
Вже не Duster: перші офіційні зображення пікапа Renault Oroch