Продовольство також стало «російською зброєю війни»: подробиці візиту Макрона до Африки

Продовольство теж стало

Продовольство стало

Макрон залишає президентський палац в Яунді після зустрічі з Полем Бійя, президентом Камеруну. 26.07.2022

Президент Франції Емманюель Макрон здійснює турне по країнах центральної та західної Африки — увечері 25 липня він прибув до Камеруну, після чого відправився в Бенін, а потім побуває в Гвінеї-Бісау. Турне головним чином присвячено продовольчій кризі, викликаній війною в Україні, і питанням безпеки, заявили в Єлисейському палаці. Там також зазначили, що президент хоче «зберегти нитку оновлення відносин Франції з її африканськими партнерами». До слова, велику шкоду цим відносинам в останні роки завдавала Росія. І саме зараз, так уже збіглося, глава МЗС РФ Лавров також проводить турне по кількох африканських країнах— щоб домогтися їхньої «підтримки» у війні проти України і спокусити» російським зерном (під виглядом якого може продаватися і крадене українське ).

Президент Макрон ще жодного разу не відвідував ці країни Африки — Камерун, Бенін і Гвінею-Бісау. До Камеруну він прибув увечері 25 липня. 27 липня відправився в Бенін, країну, яку Єлисейський палац вважає «все більш пов'язаною з проблемами Сахеля». А завершить своє африканське турне Макрон 29 липня в Гвінеї-Бісау. Візит до цієї країни важливий ще й тому, що вона щойно, на початку липня, отримала ротаційне головування в Економічній спільноті держав Західної Африки (ЕКОВАС).

Макрона супроводжують кілька міністрів— включаючи главу МЗС, міністра оборони та державного секретаря з питань розвитку.

Еммануель Макрон хоче зробити Африку одним із пріоритетів свого другого п'ятирічного терміну — на фоні конкуренції зі сторони Китаю та Росії, але робить ставку на «м'яку силу», а не на політику чи збройні сили, традиційні інструменти впливу Франції. >

«Контрнаступ» у Камеруні

«Ми маємо бути кращими, ефективнішими», — сказав Макрон 26 липня в камерунській столиці Яунді. На його думку, у Франції немає іншого вибору, якщо вона хоче і далі зберігати вплив на континенті.

Протягом останніх приблизно двадцяти років «нас відтіснили» конкуренти, «можливо, тому що ми впали в сплячку», зазначив французький президент — у той час як Китай, Індія, Росія, Туреччина та Німеччина захопили значну частину місцевого ринку. У результаті на частку французьких компаній, яких тут налічується близько двохсот, зараз припадає лише близько 10% в економіці Камеруну, тоді як у 1990-х роках їх частка становила 40%.

«Відступ» французів у Камеруні та у багатьох інших країнах Африки стався і у сфері політичного та військового впливу, тоді як Москва, що не шкодувала ресурсів, посилила свою присутність на континенті. І робила це, в том числі, використовуючи пропагандистську зброю і нагадуючи про місцевих жителів про французьке колоніальне минуле.

Перед приїздом Макрона представники кількох камерунських політичних партій закликали його визнати «злочини колоніальної Франції»*.

Відкритий лист — за підписом французьких і камерунських істориків, діячів культури та журналістів — із закликом визнати французьку відповідальність за що відбувалося в Камеруні, вийшов і в газеті Le Monde.

«Під час свого першого офіційного візиту в Камерун (Макрон) зіткнеться з привидами колоніальної, а потім неоколоніальної війни, яку Франція вела, цензурувала і потім послідовно заперечувала протягом шістдесяти років. Чи стане він першим президентом Франції, який офіційно визнає цю реальну війну і зніме одне з останніх великих французьких табу післявоєнного періоду? […]. Мало хто з французів знає про це, але камерунці були в авангарді руху за незалежність Африки. З моменту свого створення в 1948 році Союз народів Камеруну (UPS) вимагав незалежності країни. […] Париж відповів […] переслідуваннями і насильством», — говориться в листі.

«Вивчаючи уроки з поразок в Індокитаї і невдовзі в Алжирі, французькі лідери, такі як П'єр Мессмер (в 50 -е роки — Верховний комісар Французького Камеруну, Верховний комісар Французької Екваторіальної Африки, Верховний комісар Французької Західної Африки, пізніше — прем'єр-міністр Франції — Прим. RFI), Жак Фоккар (У 1960—1974 — керівник секретаріату президента Франції у справах Африки та Мадагаскару. Головний провідник геополітичного проекту Françafrique — Прим. RFI)і генерал де Голль, вирішили кооптувати нові профранцузькі камерунські еліти, довірити їм фасад незалежності в 1960 році і делегувати їм важливе завдання „підтримання порядку“ під пильним наглядом впливових французьких технічних радників. Система Françafrique, першою лабораторією якої став Камерун, була незабаром продубльована в інших колишніх французьких колоніях, таких як Габон, Сенегал і Кот-д'Івуар, також нагадали автори листа. І звернулися до французького президента закликом: «Протягом п'яти років Емманюель Макрон демонстрував своє бажання пролити світло на роль Франції під час війни в Алжирі та геноциду тутсі в Руанді. Настав час, щоб французька держава повністю взяла на себе відповідальність за камерунську трагедію».

Цікаво:   E. Gulbja laboratorija пропонує можливість здавати на аналіз кліщів

На спільній прес-конференції з Камерунським президентом Полем Бійя французький лідер відгукнувся на ці заклики і попросив істориків «пролити світло» на дії Франції в Камеруні в період колонізації і після здобуття країною незалежності. У зв'язку з цим Макрон оголосив про «повне відкриття» французьких військових та дипломатичних архівів, присвячених цим «болючим» і «трагічним» моментам.

«Необхідно встановити відповідальність» на основі фактів, додав він.

>

До слова, автори згаданого вище листа в Le Monde також нагадали в ньому про те, що і зараз у влади в Камеруні — прямий «спадкоємець» встановленої французами системи «фасадної незалежності»: «У країні було всього два президента, переобраних» виборах: Ахмаду Ахіджо, який став президентом у 1958 році, і Поль Бійя, який змінив його у 1982 році. Нині йому 89 років, і він, попри все, залишається карикатурним „другом Франції“, не є („другом“) камерунського народу: протягом багатьох років його режим придушує будь-яку форму політичної опозиції і без вагань використовує методи „боротьби з повстанцями”, успадковані від війни 1950-х і 1960-х років, для придушення англомовних протестних рухів. Все це насильство і порушення прав людини не завадять Полю Бійя відсвяткувати 6 листопада 40-річчя його вступу на пост президента Камеруну».

Продовольство теж стало

Прес-конференція президентів Франції та Камеруну. 26.07.2022

Камерунський президент, який, незважаючи на похилого віку, не поспішає віддавати владу, ніяк не прокоментував ініціативу Макрона про створення спільної комісії істориків, зазначив кореспондент Le Monde: «Двічі під час спільної прес-конференції 89-річний Поль Бійя вдав, що не питань […], особливо коли його запитали, чи має він намір балотуватися на наступних виборах у 2025 році». кілька «шпильок» щодо дипломатичних пріоритетів камерунської влади.

Враховуючи те, що в березні в ООН Камерун утримався від засудження російського вторгнення в Україну, Макрон засудив «лицемірство», яке спостерігається «особливо на африканському континенті», яке полягає в невизнанні «односторонньої агресії» Росії.

, що Європейський союз вирішив «зробити все, щоб зупинити цю війну, не беручи участь у ній», і застосувати санкції до «Росії, щоб блокувати її військові зусилля» та «ізолювати її дипломатично». «Ось де ви нам потрібні, тому що, якщо ви цього не зробите, ця модель (збройного вторгнення в суверенну країну — Прим. RFI) повторюватиметься знову й знову»,— сказав президент Франції. «Це не той міжнародний порядок, якого ми хочемо, (не той порядок), який заснований на співпраці та повазі суверенітету кожної сторони», — додав Макрон.

Президент Франції також заявив, що з початку війни в Україні навмисно поширюються «небилиці» про те, що нібито «європейські санкції стануть причиною світової продовольчої кризи, в тому числі, в Африці». Це «цілком невірно, просто продовольство, як і енергетика, стали російською зброєю війни»,— сказав він, стоячи поруч з Полем Бійя, в чиєму оточенні є «чутливі» до путінських «аргументів» люди, підкреслює Le Monde.

Цікаво:   ФОТО: У Ризі відбувається мітинг за російські школи

Більш того, у квітні, вже після початку війни РФ проти України, Камерун підписав оборонну угоду з Москвою — рішення, яке сам Поль Бійя називає «дипломатичною рутиною».

Відповідаючи на питання кореспондентів RFI, президент Камеруну заявив: «Ми підписали угоду про співпрацю з цією країною (з Росією), термін дії якої минув. Ми продовжили його і перепідписали. Поїздка мого міністра (оборони) до Росії не мала жодного відношення до військової ситуації в Україні. Ми звикли підписувати такі угоди, і в Африці є багато країн, які мають угоди з Росією…».

Президент Франції засудив «гібридну присутність» РФ в Африці і пообіцяв збільшити французьку офіційну підтримку країнам континенту в області безпеки. (В свою чергу глава МЗС РФ Сергій Лавров, який також перебуває в турні по Африці, запевнив, що його країна «значно збільшить» свою роль на континенті). справі допомоги) африканським державам, на їхнє прохання, заради їхньої безпеки»,— заявив Макрон. В якості доказу він пообіцяв разом з Камеруном продовжувати боротьбу проти бойовиків нігерійського терористичного угруповання «Боко Харам», які діють на півночі країни.

Адміністрація президента Камеруну представила цей візит Макрона як «можливість для глав двох держав підтвердити міцність осі Яунде-Париж в атмосфері порозуміння та поваги».

На прес-конференції з Камерунським президентом Макрон згадав і про запропоновану Парижем для Африки ініціативу FARM («Місія з забезпечення продовольчої та сільськогосподарської стійкості»). Запущена в кінці березня спільно з Європейським союзом, Великою сімкою та Африканським союзом, місія спрямована на «запобігання згубному впливу війни, яку веде Росія в України», на збільшення сільськогосподарського виробництва в глобальному контексті відсутності продовольчої безпеки.

обіду з Полем Бійя та його дружиною Шанталь, Еммануель Макрон зустрівся з представниками камерунської молоді та громадянського суспільства в «селі Ноа».

Тут його прийняв знаменитий французький тенісист, музикант, 62-річний Яннік Ноа, що розвиває центр дозвілля та освіти в робочому окраїнному кварталі на півночі Яунді, де він живе кілька місяців на рік. Саме в цьому селі, що стало частиною столиці, Яннік Ноа (мати якого — француженка, а батько — камерунець), провів і більшу частину свого дитинства.

Продовольство стало

Яннік Ноа заспівав для президента Франції кілька своїх хітів. 26.07.2022

Макрон уточнив під час цього неформального візиту** деякі деталі роботи франко-камерунської історичної комісії: вона може бути створена протягом трьох місяців і має подати свій звіт протягом двох років.

Бенін: Макрон не хоче бути «вчителем»

Бенінський етап турне французького президента був відзначений питанням реституції культурних цінностей і обговоренням ситуації в області безпеки – у зв'язку зі «зміщенням в сторону прибережних країн терористичної загрози, що торкається північ Беніна і північ Того», повідомив кореспондент RFI.Минулого тижня президент Франції заявив про своє бажання «переглянути всі [військові домовленості Франції] на африканському континенті до осені», в той час як сили французької операції «Бархан» (а також європейські сили спеціального призначення «Такуба») знаходяться в процесі завершення свого виходу з Малі (нагадаємо, рішення про повний відхід з цієї країни було прийнято Парижем, в перше, через співпрацю малийської хунти із найманцями російської «ЧВК Вагнера»).

Програма французького президента не передбачає жодних зустрічей з Бенінською опозицією. Тим не менш, її представники впевнені, що Макрон міг би призвати президента Патріса Талона випустити на свободу всіх політв'язнів, включаючи Жоеля Аїво, який отримав 10 років ув'язнення, і Рекью Мадуга, засуджену до 20 років. «Це той мінімум, який президент Франції Макрон, країни прав людини, має право вимагати від Президента Талона», — сказав Алассан Тигрі, віце-президент партії «Демократи».

Близько 75 лівих французьких парламентаріїв у відкритому листі також попередили президента Еммануеля Макрона про «авторитарні ексцеси» в Беніні. «Положення політичних опонентів режиму (президента Патріса) Талона [стає] все більш тривожним», більшість великих опозиціонерів у Беніні зазнали судового переслідування і зараз живуть у вигнанні, нагадали депутати. Оскільки до наступних парламентських виборів у Беніні залишається всього п'ять місяців, парламентарі сподіваються, що візит Макрона «не послужить схваленням режиму, а навпаки, стане можливістю показати, що Франція не глуха до політичної ситуації і авторитарним ексцесам режиму Патріса Талона».

В Єлисейському палаці підкреслили, що Макрон може висловити свою думку лише в контексті прямих переговорів між главами держав. Президент Франції в жодному разі не хоче виставляти себе в якості «вчителя» або зразка для наслідування, зазначили в Єлисейському.

Продовольство стало

Емманюель Макрон з Патрісом Талоном у палаці президента Беніна в місті Котону. 27.07.2022

Газета Mourya (Нігер) підкреслила у зв'язку з цією «нейтральною» позицією французького президента: «Макрон II (тобто, Макрон другого президентського терміну— Прим. RFI), схоже, відмовився від деяких принципів Макрона I, які полягали в тому, щоб уникати прихильників довічної влади, диктаторів та інших тиранів…».

«Франція змінила свій підхід, — пояснює газета, — бо, втрачаючи одну за другою (країни Африки) — Центральноафриканську республіку, куди влізли російські й руандійці, ДРК, яка насправді не належить ні одній державі, а й одній державі, які приєдналися до (британської) Співдружності націй, зазнає великої шкоди в економічному, геополітичному та геостратегічному плані одночасно».

Зустріч Макрона та Талона пройшла вранці 27 липня, після чого президенти вирушили на виставку, присвячену 26 витворам мистецтва з королівських скарбів Абомея (Абомей — місто в Беніні, давня столиця держави Дагомея). Франція вже майже чотири роки дотримується політики щільної музейної співпраці з Беніном. Ця політика привела не тільки до реституції в листопаді минулого року згаданих 26 творів, але й до фінансової підтримки будівництва музею для їхнього розміщення. Крім культури, в «меню» переговорів – питання безпеки. >У травні влада Беніна заявила, що з кінця 2021 року зафіксували близько двадцяти атак озброєних джихадистських груп. Ситуація дуже уважно вивчається в Парижі. Франція заявляє, що готова надати Беніну конкретну допомогу в плані підтримки з повітря, розвідки та техніки, а також в області збільшення масштабів тренування військових (французи вже й так займаються навчанням бенінських солдатів на півночі країни).

*Після поразки Німеччини в Першої світової війни Ліга Націй передала бпробільшу частину (4/5 території) німецької колонії Камерун — Франції, а решту частину, що межує з Нігерією, — Великобританії. До здобуття країною незалежності в 1960 році французькі сили жорстоко придушували «маки» (партизан) з націоналістичної партії UPC (Союз народів Камеруну), яка брала участь у збройній боротьбі проти колонізатора і камерунських союзників. Десятки тисяч (за іншими оцінками — сотні тисяч) учасників UPC, включаючи лідера боротьби за незалежність Рубена Ум Небе (1913-1958), були знищені французькими силами, а після здобуття незалежності репресії продовжилися із застосуванням камерунських військ президенту Аху з 1960 по 1982-й рік).

**Зв'язки Ноа зі села Етуді зміцнилися, коли в 2017 році він, після смерті свого батька, успадкував титул «традиційного вождя», зазначає AFP. На родинній території він створив парк, численні спортивні майданчики, приділяє велику увагу школі, створеній його матір'ю, учителем французької мови, в саду сімейного будинку в 1960-ті. 400 учнів зараз навчаються там французькою та англійською мовами, які є офіційними мовами Камеруну. «Як франко-камерунець, я завжди чутливий до відносин між двома країнами. У мене немає особливого вибору, це моя доля»,— сказав Ноа, який, однак, не захотів відповідати на політичні питання, вважаючи це справою «делікатною». Прийом, влаштований для делегації Макрона, завершився концертом молодих камерунських музикантів і самого Ноа, який виконав кілька хітів.

Оцените статью

Андрій Козлов, експерт та автор статей telebox.club.
Статті пише понад 15 років.

andreykozlov07@gmail.com

Продовольство також стало «російською зброєю війни»: подробиці візиту Макрона до Африки
Жерар Морено висловився про вихід до півфіналу Ліги чемпіонів