Бельгійська Punch Group (та сама, що постачає автоматичні коробки на УАЗ) готує до виробництва сімейство водневих ДВЗ, заснованих на дизельних двигунах General Motors. Така конверсія дозволить прискорити перехід комерційних автомобілів у Європі на екологічно чисте паливо.
Ми вже неодноразово розповідав про те, що водень, всупереч скепсису голови концерну Volkswagen, — єдина можливість відносно швидко зробити автомобільні вантажоперевезення екологічно чистими. Магістральний електричний тягач класичної конструкції – це величезна, важка (знижує вантажопідйомність машини) та дуже дорога батарея, на зарядку якої потрібно багато часу та енергії. Водневий тягач важить приблизно стільки ж, скільки і дизельний, заправляється за лічені хвилини та їде на одній заправці сотні кілометрів за будь-якого навантаження та погоди.
Влада Євросоюзу минулого року щільно взялася за водневу енергетику взагалі та її застосування в автомобільній промисловості зокрема. У розвиток водневої інфраструктури вкладаються мільярди євро, до 2030 водневі заправки на європейських трасах будуть зустрічатися кожні 150 км. Розворот європейської економіки у бік водню супроводжується появою водневих стартапів та виходом на ринок комерційних водневих моделей першої хвилі, у тому числі конверсійних – наприклад, від Stellantis та Renault.
Бельгійська Punch Group теж упряглася у водневу гонку, при цьому вона робить ставку не на дорогі електрохімічні генератори, а на старі добрі двигуни внутрішнього згоряння. Минулого року після довгих умовлянь Punch Group викупила у GM непотрібний їй центр розробок двигунів в італійському Турині, зберегла колектив, що працює тут, із 700 з лишком людей і тепер хоче використати їхній досвід для розробки ДВС нового покоління — водневих.
Засновник і гендиректор Punch Group Гідо Дюмарі розповів в інтерв’ю виданню Automotive News Europe, що має намір розпочати випуск водневих ДВЗ вже в 2024 році і обіцяє велику різноманітність – потужність від 80 до 400 кВт (від 109 до 544 к.с.). На вершині лінійки буде воднева конверсія джи-емовського 6,6-літрового турбодизеля V8 Duramax (на великій фотографії), який був розроблений тут, у Турині, і на який у Punch є права на реалізацію скрізь крім США. Простіші та масові 4-циліндрові (2,0 л) та 6-циліндрові (3,0 л) двигуни розробляються за модульним принципом з єдиною 0,5-літровою камерою згоряння. Буде і зовсім маленький, 1,5-літровий варіант із трьома циліндрами, але сильно після 2024 року.
Punch планує пропонувати свої водневі ДВС насамперед для великих комерційних автомобілів, де інженерам-компонувальникам є де розвернутися. Сам водневий двигун по конструкції не дуже відрізняється від дизельного, але через високу швидкість згоряння в нього необхідно впорскувати воду, що підвищує вимоги до корозійної стійкості матеріалів. Теоретично до водню можна адаптувати і бензиновий двигун, але Дюмарі каже, що Punch бере за основу дизелі, тому що у них більше ресурс, а для комерційних машин це дуже важливо.
Майданчик для випуску водневих ДВЗ поки не обраний, але Дюмарі впевнений, що з легкістю знайде в Європі непотрібний завод з виробництва дизельних двигунів, адже продажі дизельних машин у Європі останніми роками під тиском екологічного порядку денного стрімко падають. Збереження хоча б одного заводу з виробництва дизелів — це соціальне благо, на думку Дюмарі: робітники залишаться при справі, при цьому нові двигуни будуть екологічно чистими, як того хоче європейська влада.
Переклад на водень легкових машин також можливий Але не є пріоритетним завданням, вважає Дюмарі. Легковик з водневим ДВС, за його словами, вимагає приблизно 100 л внутрішнього об’єму для розміщення композитного бака з воднем – це серйозний виклик для компонувальників. У прив’язці до легковиків Punch також експериментує з супермаховиками як накопичувачі енергії, але це окрема велика історія. Головне зараз — оперативно адаптувати напрацювання GM щодо дизелів до водневого живлення та випустити двигуни на ринок.
Додамо, що у грудні минулого року Toyota анонсувала водневі ДВС і навіть зробила експериментальну водневу версію хот-хетчу GR Yaris, але термінів запуску в серійне виробництво таких двигунів японська компанія поки що не називала.
