Європейські політики демонструють солідарність з Україною та білоруською опозицією

Європі політики демонструють солідарність з Україною та білоруською опозицією

Засідання у Сеймі Литви. 13 травня 2022р.   Європейські політики демонструють солідарність з Україною та білоруською опозицією

У Західній та Центральній Європі все голосніше звучать голоси, що без перемоги України неможливе безпечне майбутнє всього Євросоюзу

У будівлі Сейму Литви у п'ятницю 13 травня відбулася міжнародна конференція «Німеччина, Центральна Європа та східні сусіди». Конференцію спільно з литовським парламентом організував Форум Mitteleuropa ландтагу федеральної землі Саксонія.

Попереджаючи сам захід, його організатори зазначили, що після виходу Великобританії з ЄС та пандемії коронавірусу держави ЄС зіткнулися з найсерйознішим викликом їхньої безпеки. «Агресивна війна Росії проти України ставить усіх акторів та держави-члени Європейського Союзу у безпрецедентну ситуацію, яка має наслідки як на державному рівні, так і для всіх громадян. Режим Володимира Путіна, який знаходиться при владі в Росії, а також білоруський диктаторський режим Олександра Лукашенка зараз становлять найбільшу загрозу миру і свободі в Європі».

Тональність дискусії поставила заступник спікера Сейму Литви Радвіле Моркюнайте-Мікуленіне, яка зазначила: «Шість місяців тому ми не вірили, що Росія може напасти та вбивати людей в Україні. Ми знаємо, що наступна мета Росії – країни Балтії. Допомагаючи Україні сьогодні, ми виграємо війну».

Так чи інакше, ця думка звучала у багатьох наступних виступах. Перший заступник голови Європарламенту, представник Австрійської народної партії Отмар Карас у своєму відеозверненні сказав: «Ми всі – уряди та народи ЄС та наші партнери – стали проти агресії Росії в Україні. Це — боротьба тоталітарної системи проти демократії». І підкреслив, що Європа має швидше реагувати на ситуацію, що складається.

Глава делегації Європейського Союзу в Білорусі Дірк Шюбель переконаний, що майбутнє Європи зараз залежить від України. «Рішення про членство України в ЄС буде прийнято дуже скоро, так само як щодо Грузії та Молдови», – вважає Шюбель. І як обнадійливий факт згадав, що незабаром до НАТО вступлять Фінляндія і Швеція. />Депутат Європарламент, колишній прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс (Andrius Kubilius) також вважає, що дуже багато зараз залежить від України, зокрема тому, що успіх українських збройних сил дасть можливість для перетворень у Росії, і якщо Україна буде успішною країною, це сприятиме колапсу Російської Імперії. Приклад успіху Україну, на думку Андрюса Кубілюса, матиме надихаючий приклад «м'якої сили». Події у Бучі, вважає він, доводять, що режим у Кремлі – фашистський.

А звернувшись до ситуації в Білорусі, євродепутат наголосив, що якщо з політичної сцени зійде Путін, це буде погано для Лукашенка, і навпаки.

Європейські політики демонструють солідарність з Україною та білоруською опозицією

Депутат Європарі

Протягом кількох століть Литва та Білорусь перебували у складі єдиної держави – на початку Великого князівства Литовського, а потім Речі Посполитої. З цього зв'язку кореспондент Російської служби «Голосу Америки» попросила пана Кубілюса поділитися міркуваннями, що спричинило те, що в Білорусі досі не зміцнилася демократія європейського зразка, як це сталося в Литві?

«Звичайно, у минулому і у Литви, і Білорусі, і в України було багато спільного, але пізніше, у ХХ столітті, з'явилося багато базових відмінностей», – зауважив він. «Литва була незалежною державою між Першою та Другою світовою війною, частина цього періоду була демократією. І 1940 року, коли Радянський Союз окупував Литву, це не визнав Захід, так само як і окупацію Латвії та Естонії. Це відіграло дуже велику роль у 90-х роках, коли ми повернули свою незалежність і цим допомогли Радянському Союзу розвалитися», – нагадав послідовність подій Андрюс Кубілюс.

Цікаво:   США завершили передачу Україні пакету військової допомоги на $350 млн.

Тим часом у більшої частини Білорусі у ХХ столітті був зовсім короткий період незалежності, а після підписання пакту Молотова – Ріббентропа та «визвольного походу Червоної армії» до складу тоталітарного СРСР потрапили і східні воєводства Польщі. На початку 90-х у Білорусі протягом трьох років була демократична політична система, чим скористався популіст Олександр Лукашенко, який досить швидко перетворився на автократа, а потім і на диктатора.

При цьому Андрюс Кубілюс не втрачає надії, що якось і Росія, і Білорусь стануть демократичними державами. І зауважує, що певна частка відповідальності за встановлення в Росії путінського режиму лежить і на країнах Заходу: «Коли Путін почав використовувати ностальгію по “великому минулому Радянського Союзу”, щоб зміцнювати свій авторитарний режим, він не був зупинений Заходом, коли почалися злочини проти прав людини та демократії. В результаті режим набув рис фашизму нового типу. Я сам би в Бучі та Ірпені і бачив свідчення цієї трагедії.

Але це дає нам можливість порівнювати режими в нацистській Німеччині та в путінській Росії. Так от, німецький народ, не дивлячись на всі великі досягнення культури та освіти, здебільшого підтримував Гітлера. А це каже, що у суспільство може важко захворіти, і цю хворобу доводиться лікувати. І на прикладі нацистської Німеччини ми можемо бачити, як Захід допоміг народу цієї країни повернутись до демократії. І Росія теж має цей шлях», – вважає член Європейського парламенту.
«Ми маємо зрозуміти, що від того, як закінчиться цей конфлікт, залежить наше майбутнє»

Радник лідера білоруської опозиції Світлани Тихановської Франак Вечорка, виступаючи одним з ключових спікерів конференції, зазначив, що противники Олександра Лукашенка, як і політики Заходу, не були готові до російської інтервенції в Україну. «Тепер ми боремося не лише з режимом Лукашенка, а й з російською агресією», – наголосив радник Тихановської, і назвав Лукашенко «колаборантом путінської війни», а нинішню Білорусь порівняв із режимом Віші часів нацистської окупації Франції.

На думку Франака Вечірки, перемога України змиє диктаторські режими у Росії та Білорусі. «Успіх України покаже народу в Росії, що трансформація не лише можлива, а й реальна. Ми маємо бачити різницю між режимом і народом, ми маємо змінити нашу політику. Я не військовий експерт, – уточнив він наприкінці виступу. – Я не сказав, що Україна має перемогти, я сказав, що Україна не повинна програти. А це різні речі».

Цікаво:   Бельгія висилає 21 російського дипломата

Сама Тихановська виступала у другій частині конференції. Вона наголосила, що тисячі білорусів допомагають українцям у їхній боротьбі проти Росії, а путінська армія, яка здавалася дуже потужною кілька місяців тому виявилася безсилою проти українців.

Європейські політики демонструють з Україною та білоруською опозицією

Світлана Тихановська

«Коли я чую про те, що щось неможливо, я згадую про Станіслава Шушкевича. 1991 року він очолив незалежну Білорусь і став одним із підписантів Біловезьких угод», – нагадала Тихановська.

І продовжила: «У серпні 2020 я бігла від режиму Лукашенка, а мій чоловік Сергій – один із тих тисяч, які сидять у в'язницях». На думку Світлани Тихановської, режим Лукашенка не виживе без підтримки Путіна. «Два місяці тому білоруси об'єдналися, і ми досягли, що наша країна не стала для російських військ комфортним місцем безпеки. Ми проти війни, проти диктатора, який це підтримує. Ми повинні пам'ятати, що жодні диктатури не можуть бути виправдані, як і те, що жодний диктатор не може бути миротворцем», – переконана вона.

Слідом за Тихановською виступив голова комітету із закордонних справ парламенту Естонії (Riigikogu) Марко Міхкельсон (Marko Mihkelson). Нинішні події він вважає серединою тектонічного зсуву у світовій політиці, коли демократичним країнам протистоять Китай і Росія, тоді як решта планети – Індія, арабський світ, Бразилія – насторожено стежать, чим закінчиться нинішній конфлікт. “Нам треба захистити наші принципи. Нам потрібно працювати разом із найближчими партнерами – США, Японією та іншими країнами. Ми маємо зрозуміти, що від того, як закінчиться цей конфлікт, залежить наше майбутнє», – вважає голова комітету із закордонних справ Рійгікогу. На думку Міхкельсона, Україна як європейська нація не тільки має право, але й має стати членом Європейського Союзу і НАТО, а Фінляндія та Швеція можуть вступити до Північноатлантичного альянсу протягом кількох найближчих тижнів.

Європейські політики демонструють солідарність білоруською опозицією

Марко Міхкельсон

Кореспондент Російської служби «Голосу Америки» попросила пана Міхкельсона розвинути цю думку. Зокрема, вона нагадала, що далеко не всі в Євросоюзі та НАТО підтримують намір України стати частиною євроатлантичної спільноти. У цій навіть виникла ідея скасувати принцип ветування однією країною та приймати рішення більшістю голосів.

«Я думаю, найголовніше – зрозуміти, чого хочуть українці. І якщо, як ми знаємо, 80% українців бачать майбутнє своєї країни в Європейському Союзі, а більшість – і в НАТО, що записано в їхній Конституції, то зрозуміло, що ми, країни, що входять до ЄС та НАТО, повинні враховувати це бажання, як результат демократичного волевиявлення», – відповів естонський політик, і додав, що у будь-якому разі процес приєднання України до євроатлантичних структур займе певний час, але зрештою це буде на користь країнам Заходу.

«Потрібно, щоб співробітники репресивного апарату не мали доступу до державного управління»

У залі засідань литовського Сейму були присутні політики та експерти низки країн ЄС, а також студенти Європейського гуманітарного університету.
< br /> ВНЗ було засновано в 1992 році, і його початковим місцезнаходженням був Мінськ. Але у 2004 році на вимогу Лукашенка, університету не було продовжено акредитацію на території Білорусі, і в результаті ЄГУ переїхав до Вільнюса.

Цікаво:   Соцопитування: 90% американців побоюються, що Путін застосує ядерну зброю в Україні

У січні 2020 року Європейський гуманітарний університет став частиною заснованої Джорджем Соросом нової глобальної освітньої мережі — Мережі університетів відкритого суспільства, що відкрило перед ним нові перспективи. Про це, виступаючи перед учасниками конференції, розповів ректор ЄГУ Сергій Ігнатов. Про також нагадав про долю студентки університету Софії Сапеги, яка у травні 2021 року стала заручницею режиму Лукашенка внаслідок захоплення літака Boeing 737 ірландської авіакомпанії Ryanair. 6 травня 2022 року Гродненський обласний суд засудив Софію Сапегу до шести років позбавлення волі за сімома статтями кримінального кодексу РБ.

Європейські політики демонструють солідарність з Україною та білоруською опозицією

Сергій Ігнатов

Раніше Сергій Ігнатов був міністром освіти Болгарії. У зв'язку з цим кореспондент Російської служби «Голосу Америки» в бесіді з ним нагадала, що в «нульові роки» Болгарії також довелося виконати низку «домашніх завдань від Брюсселя», щоб стати повноправним членом Євроатлантичного співтовариства. Що з досвіду Болгарії та інших країн так званої «Нової Європи» потрібно взяти Україні, Грузії та Молдові, щоб вони теж могли вступити до Євросоюзу, а можливо, й до НАТО?

«Передусім, необхідно організувати круглий стіл, щоб представники різних партій і рухів домовилися про те, щоб перехід (до нового статусу) був без крові. Дехто каже, що треба всіх, хто проти, поставити до стінки, як було в Румунії в 1989 році під час страти подружжя Чаушеску. Але я як представник системи освіти вважаю, що треба домовлятися, навіть ціною деяких поступок.

Потім потрібно прийняти політичні рішення для того, щоб співробітники репресивного апарату не мали доступу до державного управління, тобто провести люстрацію. Що зовсім не означає ув'язнення, хоча і зараз час від часу з'являються відомості про те, що такий був співробітником спеціального управління, яке стежило за інтелектуалами. І якщо цього не зробити дуже суворо, то метастази поповзуть», – наголосив Сергій Ігнатов.

Також, на думку ректора ЄГУ, необхідно повністю захистити від впливу політичних партій систему освіти, і керівництво вишів само вирішуватиме, які предмети та хто викладатиме студентам без директивних утворень з боку уряду. І тоді випускники вузів стануть вільнодумними людьми – основою демократичного суспільства.

Важливим моментом, який потрібно врахувати країнам, які прагнуть стати частиною «колективного Заходу», співрозмовник «Голосу Америки» вважає зміни на ринку праці, що почалися, які досягнуть апогею. наприкінці нинішнього десятиліття. «Людина працюватиме там, де є творчість, а решта буде за новими технологіями. Адже ті, хто критикує Захід та глобалізацію, не враховують, що глобалізація є частиною технологічного розвитку, і ніхто не може цього зупинити. А в цілому – європейська інтеграція має поглиблюватися», – вважає Сергій Ігнатов. Жигімантас Павіліоніс, який сказав наприкінці дискусії: «Ми переможемо путінський режим швидше, ніж багато хто чекає. Ми були свідками колапсу Радянського Союзу і станемо свідками колапсу путінського режиму».

Оцените статью

Андрій Козлов, експерт та автор статей telebox.club.
Статті пише понад 15 років.

andreykozlov07@gmail.com

Європейські політики демонструють солідарність з Україною та білоруською опозицією
Байден назвав своїм пріоритетом боротьбу з інфляцією